Тема: Ім’я її прославлено в віках – Марія…

           (аналіз образу головної героїні твору У. Самчука «Марія» )

Епіграф:

                    Я не тому письменник українського народу, що вмію писати.

                    Я тому письменник, що відчуваю обов’язок перед народом.

                    Бог вложив у мої руки перо. Хай буде дозволено мені використати його

                    Для доброго, для потрібного.

                                                                                                      Улас Самчук

Мета: ознайомитися із сторінками трагічної повісті життя і творчості У. Самчука, розглянути зміст твору роману «Марія», з’ясувати особливості ідейного навантаження образу Марії , розвивати творчі здібності учнів, спостережливість, на прикладі її життя вчитися просити прощення і прощати інших.

Тип: урок позакласного читання з елементами проблемної бесіди, з використанням інтерактивних прийомів.

Обладнання:  роман «Марія», портрет письменника, малюнки учнів, проектор.

                                       Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

Не так уже  й  багато на Землі
Тих іскор Божих творчого горіння.
Сяйне одна чи дві на покоління
Метеоритним спалахом в імлі...
Яке блаженство і який то біль —
Людської пристрасті терпке причастя...
Але чи є, скажіть, великим щастям
Творить щедроти у краю рабів ?
Віншують новелістів королі,
У троннім залі — урочисті речі,
Та не тобі. У тебе — хрест предтечі
Лауреатів вільної землі.

Як часто трапляється, що тільки після смерті письменник постає перед наступним поколінням критиків і читачів на весь зріст своєї творчої індивідуальності. Так сталося і з Уласом Самчуком.

І сьогодні ми познайомимося з однією з найяскравіших постатей українства, з людиною, яка зуміла втілити в собі найкращі риси української ментальності — ліризм, поетичність, вразливість серця — і перебороти його найбільші хиби: почуття меншовартості, індивідуалізм.

Ми перегорнемо сторінки трагічної повісті життя і творчості У.Самчука, пройдемось волинськими дорогами письменника, який упродовж усього життя був „у вічному вигнанні", далеко від „Великої України", про яку фанатично мріяв ще з юних літ, відкриємо для себе У. Самчука, знаного і незнаного.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів .

Хто Він? Що робив для рідної землі? Як склалась його доля? Дати відповідь на ці питання дасть нам бібліограф.

                                Бібліографічна довідка

Народився на Волині 20 лютого 1905 р. в знаменитій Дермані, де колись працював друкар Іван Федорович, потім брат Северина Наливайка Дем’ян, поет і книговидавець. Поблизу були Острог, Крем’янець, Почаїв, де складалася своєрідна культурна атмосфера.

Навчався в гімназії у Крем’янці. Юнаком було взято до польського війська, звідки він дезертирував і опинився в Німеччині. Згодом переїжджає у Прагу – найголовніший український еміграційний центр, вступає до Вільного українського університету, спілкується з інтелектуальним цвітом нації.

У роки Великої Вітчизняної війни Улас Самчук приїхав до окупованого Львова, став редактором газети "Волинь".

У повоєнні роки став ініціатором нової літературної організації – Мистецького Управлінського Руху (МУР) 1947 р. переїхав до Торонто і прожив там, працюючи, до кінця своїх днів 9 липня 1987 року.

Творче надбання письменника.