Головна » Файли » Мої файли |
[ Викачати з сервера (38.3 Kb) ] | 28.11.2014, 19:14 |
Мета Урочисто відкрити куточок хліба у класі «Хліб - усьому голова», розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з народними традиціями, пов’язаними з хлібом. Виховувати шанобливе ставлення до хліба, повагу до праці хлібороба. Дитя і пісня, Радість і тривога, Натхнення і життя ясна дорога, Яка на крилах радість нам несе, Без нього й небо сонцем не цвіте І холодно біля вогню без нього, А найсвятіший він від того, Що на полях оновлених росте, Які колись ми окропили кров'ю І обігріли у боях любов'ю.
Так почнемо ж велику розмову про маленьку скибочку хліба. На думку вчених, вперше людина почала збирати й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам’яному віці люди їли сирі, зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Очевидно, звідси й веде свій початок історія про перші млинові жорна, перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші.
Дими над пралісом,як чорні вежі. І він, дикун, - людина лісова, Тікав три дні, три ночі від пожежі. Гарячий піт. Запечені вуста, Подряпане, залите кров’ю тіло Нарешті степ. Трава рясна,густа. І, знепритомнівши, упав. Горіло Липневе сонце. А за тим пітьма Коли чоло змочили роси свіжі, Отямився. Та встати сил нема, І ні шматка, ні пів шматочка їжі. А жить хотілось!! Порухом руки Торкнувся він жовтавої стеблиги, І на долоню, як дощу краплини, упали зерна теплі та важкі І звабно так запахло у руці, Що він почав жувати їх поволі. Стихали в тілі несказанні болі І загорялись гострі промінці В його очах. І стало диво з ним: На ноги звівсь, гукнув; «Я буду ЖИТИ!!!!» І жовті стебла з колосом рясним Назвав прекрасним, ніжним словом – жито. Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені не без підстав вважають, що саме предки-хлібороби сучасних українців - орії - винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали першу борозну та спекли перший хліб. Особливе місце у давні часи відводилося хлібу «житньому». «Жито» означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. У свідомості нашого народу це слово асоціювалося із поняттям «жити», «життя тобто те, з чого виготовляють хлібні вироби
Хліб із збродженого тіста з’явився пізніше. Його батьківщиною вважають Єгипет. Пекли його різної форми — круглий, довгастий, у вигляді пірамід і сфінксів, риб та різних фантастичних тварин.
Саме слово «хліб» має давньогрецьке походження. Справа в тому, що греки випікали свій хліб у спеціальних горщиках, які називались «клибанос». Звідси виникло слово «хлайфе», яке потім перейняли стародавні норманці, слов'яни та інші народи. В старонімецькій мові збереглося слово «хлайб», яке дуже нагадувало наше «хліб». Перший спогад про такий хліб відноситься до V століття до н.е. Уже до IX століття випікання хліба для наших предків було звичайною справою. Про це свідчать літописи та археологічні знахідки.
А як рум’янець хлібу нагнітала
. Цікаво, як появилася повага до хліба у наших предків-язичників?
Але історія хліба була ще і історією голоду.. Згадаймо важкий хліб війни з полів, коли віддавали фронту не тільки чоловічі руки, але й кращу техніку. Хліб, замішаний на великій праці і вдовиних сльозах, хліб, який кував нашу Перемогу.
Збережемо в пам'яті той пайок хліба, який давали в день ленінградцям і який назвати хлібом можна хіба що умовно: 80% жмиху, трави, дерев'яної стружки і лише 20% муки, яку витрушували із мішків, — ось яким був ленінградський блокадний хліб — 125 г на день.
а) Із чого почати про тебе мені?
Як пахне хліб? Він пахне степом. Хліб в країні моїй Співчуття вартий той, Вартий осуду той,
житній хліб на стемнілих долонях, . Віки проходять тисячами діб, Так, як життя, добро, кохання, правда!
Їж ,друже, хліб і не кидай додолу, А підніми, коли не там лежить. А коли сідаєш, друже. Ти до столу, То пам’ятай,що хліб – то озТо пам’ятай,що хліб – то означає жить.
Шануймо хліб насущний наш, людино, І в нинішній, і у прийдешній день. Щоб з колоска не випала й зернина, Нехай зі столу й крихта не впаде І коли скажуть вам, що хліб легкий,то знайте це неправда. Є гіркий – прошений, є солодкий – зароблений, є чорний – позичений, є білий - дарований, є солоний – горьований. А легкого хліба не має. Образу хліба вклонімося. Сиріч – людині, Високочолому сіятелю землі. Істинно, люди; живемо не хлібом єдиним. Істинно так…..коли маємо хліб на столі.
Пам’ятка Друже! Хто б ти не був і ким би ти не став,ти ніколи не зможеш обійтися без хліба.
Запам’ятай І скажи всім: у хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця.
Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.
| |
Переглядів: 322 | Завантажень: 5 | |
Всього коментарів: 0 | |